Інструментальна діагностика

Пацієнти, які мають підписану декларацію з сімейним лікарем “Первинки”, можуть проходити безкоштовно такі інструментальні діагностичні дослідження безпосередньо в медичному центрі “Первинка”:

  • Вимірювання ваги та зросту для визначення індексу маси тіла (ІМТ).

ІМТ вважається оптимальним показником для оцінки розмірів тіла (ваги та зросту), які дозволяють оцінити ризики для здоров’я. Показники ІМТ в межах норми свідчать про низький ризк серцево-судинних захворювань та діабету.

Індекс маси тіла розраховується шляхом ділення маси тіла (у кілограмах) на квадрат росту (у метрах квадратних). Наприклад, індекс маси тіла для людини, яка важить 65 кг при зрості 170 см: ІМТ = 65 / 1,7×1,7 = 22,5. Далі – необхідно звірити одержані показники у таблиці (наведені показники індексу маси тіла у дорослих):

Показник ІМТ, кг/м2 Ознака
Менше 18.5  свідчить про недостатню вагу
18,5-24,9  еквівалент нормальної маси тіла
25,0-29,9  вказує на наявність зайвої ваги
Понад 30  є ознакою ожиріння

Для дітей та підлітків, які продовжують рости, неможливо визначити певні показники ІМТ, що відповідають нормі для всіх вікових груп та для обох статевих груп. Тому використовуються спеціальні таблиці, в яких нормальні межі ІМТ зазначено для кожного віку. Лікарі-педіатри, сімейні лікарі та медичні сестри мають оцінювати ІМТ дітей та підлітків при оглядах відповідно до таких таблиць.

  • Вимірювання окружності талії

Окружність талії – другий важливий об’єктивний показник, який доповнює ІМТ і також відображає ризик небезпечних захворювань.

Найнижчий ризик розвитку небезпечних хвороб у жінок з окружністю талії до 79 см. Окружність талії 80-87 см свідчить про підвищення ризику, а показник 88 см і більше є ознакою високого ризику у жінок.

Оптимальна окружність талії у чоловіків – до 93 см. Показники окружності талії у чоловіків ≥94 см та ≥102 см асоціюють з підвищеним та високим ризиком небезпечних захворювань, відповідно.

  • Стетоскопія –  вислуховування серця легенів за допомогою стетоскопа. Стетоскопія допомагає визначити стан здоров’я серця та легенів.
  • Вимірювання артеріального тиску (АТ)

Артеріальний тиск – це сила, з якою кров тисне на стінки артерій. Систолічний артеріальний тиск відповідає тиску під час скорочення серця (систоли), діастолічний артеріальний тиск – в момент розслаблення серця (діастола).

Зазвичай артеріальний тиск вимірюють за допомогою приладу, що носить назву тонометр. Перед дослідженням пацієнт повинен кілька хвилин спокійно посидіти. Ділянка плеча, на якій вимірюватиметься АТ, повинна знаходитися на рівні серця пацієнта, а рука повинна мати опору. Пацієнт повинен зручно сидіти, спираючись спиною і стопами, не схрещуючи ніг.

Перший раз АТ вимірюємо на двох руках, наступні вимірювання проводимо на руці, на котрій АТ був вищим.

Артеріальний тиск вимірюється в міліметрах ртутного стовпа (мм рт.ст.). Величина артеріального тиску позначається двома цифрами – наприклад, 120 на 80 мм рт.ст.. Вища цифра – 120 – систолічний  артеріальний тиск, нижча – 80 – діастолічний артеріальний тиск.

  • Електрокардіограма (ЕКГ) – це графічне представлення результатів електрокардіографії, методики реєстрації та дослідження електричних полів, що утворюються під час роботи серця. Ці результати зображуються у вигляді графіку, який лікар розшифровує і на основі якого ставить діагноз.

Проводиться  ця процедура наступним чином: пацієнт лягає на кушетку, оголює необхідні ділянки тіла, до яких прикріпляються електроди. Мова йде про руки, ноги, груди, до яких кріпиться близько 10 датчиків.

Дуже важливо, щоб під час запису електрокардіограми пацієнт був спокійним, не рухався, бо навіть мінімальне тремтіння може суттєво вплинути на результати дослідження та зробити його недостовірним. ЕКГ займає 5-10 хвилин, під час яких кардіологічні імпульси перетворюються на хвилясту лінію, що друкується на спеціальному папері чи виникає на моніторі комп’ютера.

  • Спірометрія –  визначення життєвого об’єму легень за допомогою спірометра. Спірометрію застосовують при профілактичних дослідженнях і з метою діагностики захворювань легень і серцево-судинної системи.

Дослідження проводиться в положенні хворого сидячи. Висота ротової трубки або висота сидіння регулюються так, щоб обстежуваному не доводилося нахиляти голову або надмірно витягати шию. Слід уникати нахилів тулуба вперед при виконанні видиху. Одяг не повинен утрудняти екскурсії грудної клітки. Оскільки вимірювання засновані на аналізі ротового потоку повітря, необхідний контроль за тим, щоб губи обстежуваного щільно охоплювали спеціальний загубник і не було витоку повітря повз загубника протягом всього дослідження. Якщо у хворого є зубні протези, то перед дослідженням їх не можна знімати, оскільки вони є опорою для губ і щік і тим самим перешкоджають витоку повітря.

  • Вимірювання гостроти зору (візометрія)

Візометрія – це спосіб визначення гостроти зору за допомогою таблиць або проектора знаків, де розташовані букви або картинки різного розміру.

  • Огляд очного дна (офтальмоскопія)

Офтальмоскопія полягає в дослідженні очного яблука зсередини. Тканини очного яблука прозорі, що дає можливість побачити крізь них.

Це дослідження дає лікареві інформацію не тільки про стан органу зору, але і організму в цілому. Адже як частина центральної нервової системи око не залишається байдужим до патологічних процесів, що протікають в організмі, і реагує на них змінами своїх структур, які можна побачити при офтальмоскопії. Наприклад, за допомогою офтальмоскопії можна виявити ознаки супутніх захворювань: цукрового діабету, злоякісних новоутворень і гіпертонічної хвороби.

Офтальмоскопія дозволяє побачити внутрішні оболонки очного яблука – сітківку і судинну оболонку, а також артерії та вени сітківки, диск очного нерва – все разом це і називають очним дном.

В ході дослідження використовують спеціальний прилад – офтальмоскоп – увігнуте кругле дзеркало, яке має маленький отвір в центрі. Крізь цей отвір проходить вузький пучок світла, який і дозволяє розглянути очне дно крізь зіницю.

  • Огляд вух (отоскопія)

Отоскопія – це метод огляду зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки. За наявності перфорації барабанної перетинки можна побачити і барабанну порожнину. Отоскопію лікар виконує за допомогою отоскопа.

Дитина старшого віку або дорослий сидять самостійно і не потребують особливої фіксації. Дорослий пацієнт для максимально зручного огляду зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки має трохи нахилити голову в бік, протилежний від обстежуваного вух. Немовлят і дітей молодшого віку можуть тримати на колінах батьки або помічник. Той, хто тримає дитину, фіксує її ноги між своїми ногами; однією рукою тримає руки дитини, іншою – фіксує голову.

Лікар підбирає лійку необхідного розміру та дивлячись у отоскоп вводить лійку отоскопа у вухо. Отоскопію починають з вуха, на яке немає скарг, – для того щоб оцінити нормальну анатомію для легшого порівняння, а також для запобігання інфікування іншого вуха (при отореї).

  • Перевірка рефлексів

Включає у себе перевірку колінного рефлексу та рефлексів новонароджених.

В ході перевірки колінного рефлексу невропатолог вдаряє спеціальним молоточком по підставі сухожилля чотириголового м’яза, пробуджуючи в ній нервовий імпульс, відповіддю на який має стати стиснення м’язового волокна і рух ноги. Сила удару не має значення, важливо правильне попадання молоточка і розслабленість ноги.

В ході перевірки рефлексів новонароджених лікар перевіряє шкіру, перевіряє рефлекси рук та ніг, рухи, моторні вміння, оцінює емоції. У старших дітей лікар також перевіряє деякі рефлекси, оцінює фізичний розвиток, тонус м’язів, координацію рухів, мову та психомоторний розвиток.

  • Оцінка результатів рентгену

Відбувається за допомогою негатоскопа, на який накладається рентген знімок, вмикається лампа і лікар може перевірити, що показано на рентгені.

Умань: +38 (068) 420 30 30

Кривий Ріг: +38 (068) 037 09 90