Чи потрібно надсилати кліща до лабораторії? МЦ “Первинка”

Коли винуватець тривоги вже лежить у баночці, виникає спокуса перевірити — чи він безпечний? Однак у більшості випадків дослідження кліща не має практичного сенсу: навіть якщо в його тілі буде виявлено збудника, це не означає, що інфекція передалася саме вам.

Що ще важливіше, тактика лікування визначається не результатами аналізу паразита, а вашою клінічною картиною. Тому енергію, витрачену на лабораторну перевірку комахи, розумніше вкласти в спостереження за власним самопочуттям і станом.

А як щодо здачі аналізу крові?

Тут діє просте біологічне правило: імунній системі потрібен час, щоб «розпізнати» збудника та виробити антитіла.  Аналіз, зданий одразу після укусу, майже завжди виявляється негативним.

Терміни, коли тестування стає доцільним, для різних інфекцій різні:

• Хвороба Лайма (бореліоз) — ІФА та підтверджувальний імуноблот є інформативними через два–чотири тижні після інфікування, коли антитіла встигають сформуватися.
• Кліщовий енцефаліт — визначення IgM та IgG до вірусу TBE зазвичай має сенс після появи симптомів, приблизно через один–два тижні після зараження або пізніше.
• ПЦР-дослідження крові теоретично здатне «виявити» збудника на ранньому етапі, але має обмежену чутливість і не застосовується як скринінг у людей без симптомів.

ВАЖЛИВО: рішення про те, які саме аналізи і коли здавати, приймає лікар-інфекціоніст, спираючись на клінічні прояви та оцінку індивідуального ризику.